Обережно – СИБІРКА!

Версія для друкуВерсія для друку

Обережно – СИБІРКА!

29.09.2018 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло повідомлення від Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» про підозру захворювання людей на сибірку с. Миняйлівка Саратського району.

За результатами попереднього вивчення ситуації встановлено, що жителем с. Міняйлівка проведено самостійний (без відома спеціалістів ветеринарної медицини) забій незареєстрованої, не ідентифікованої тварини, що мала ознаки хвороби, продукти забою на ветеринарно-санітарну експертизу не відправлялись, про підозру у захворюванні у встановленому порядку не повідомлялося.

П'ятеро жителів села Міняйлівка, які зарізали корову і їли її м'ясо, звернулися в лікарню через погане самопочуття. Пізніше було підтверджено захворювання на сибірку в одного з госпіталізованих. Потерпілий підхопив шкіряну форму захворювання. Інші особи, які контактували з хворою твариною або вживали м'ясо забитої худоби, обстежені медиками.

02.10.2018 Одеською регіональною державною лабораторією Держпродспоживслужби було підтверджено діагноз на сибірку. Запроваджено карантинні заходи.

Довідково: останній випадок сибірки в Саратському Одеської області був зафіксований в 1999 році в селі, що розташоване поруч села Міняйлівка. Тобто ймовірним джерелом хвороби є спори сибірської виразки, які були в ґрунті.

 

 

У ніч з 11.10.2018 на 12.10.2018 до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло повідомлення про загибель корови у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області.

13.10.2018 підтверджено діагноз на сибірку. Запроваджено карантинні заходи. Тварина підозріла у захворюванні та дерев’яний інвентар знищені шляхом спалювання. Приміщення де  утримувалась тварина, місце загибелі, контактні предмети і матеріали продезинфіковано.

 

 Симтоми та профілактика сибірської виразки

Сибірська виразка – гостре, особливо небезпечне інфекційне захворювання  усіх видів сільськогосподарських, домашніх і диких тварин, а також людей.

Збудник сибірки (паличка) належить до числа аеробних мікробів і при певних умовах може бути у вегетативній або споровій формі. Потрапивши в ґрунт, збудник утворює спору. У споровій формі він може перебувати у ґрунті необмежений час, залишаючись життєздатним і зберігаючи патогенність. Ґрунт, заражений бацилами сибірки, тривалий час (70 і більше років) залишається резервуаром збудника інфекції для сприятливих тварин або людини.

  Зараження сибіркою тварин здійснюється аліментарним та трансмісивним шляхами. Аліментарний шлях характерний при зараженні тварин на пасовищах при вживанні корму, забрудненого спорами, або при ковтанні зараженого ґрунту. При цьому ушкоджуються губи та слизові оболонки, утворюючи вхідні ворота для збудника інфекції. Тварини також можуть заражатися при питті води із відкритих водоймищ, забруднених спорами сибірки. Трансмісивна передача збудника здійснюється сліпнями, мухами-жигалками, комарами.

  Тварини виділяють збудника у зовнішнє середовище протягом всього захворювання з сечею, калом, кров'яними виділеннями легенів. Після загибелі тварини зараженими залишаються всі органи і тканини, зокрема шкура, шерсть, кістки, роги, копита, кров.

 Основним джерелом збудника сибірської виразки для людини є хворі сільськогосподарські тварини, а чинниками передачі збудника можуть бути м'ясопродукти і сировина, отримані при їх забої.

  Зараження людини, у переважній більшості випадків, відбувається в результаті проникнення збудника через пошкоджену шкіру при обробці туші хворої тварини. Вхідними воротами збудника можуть бути також пошкоджені слизові оболонки шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів. Зараження людини відбувається при догляді за хворими тваринами, розтині трупів, знятті шкури, розробці туш, а також при споживанні в їжу м’яса хворих тварин. Мають місце випадки зараження людини через інфікований ґрунт або забруднені спорами предмети.

  Достовірних даних про передачу збудника сибірської виразки від хворої людини до здорової у світовій практиці немає. Тому хвора людина є безпечною для оточуючих.

Основними причинами зараження людей паличкою сибірської виразки є: 

- подвірний забій хворих домашніх тварин без ветеринарного огляду;

- зняття шкури, поховання загиблих тварин без дотримання ветеринарно-санітарних правил;

- порушення правил особистої гігієни при догляді за хворими тваринами;

- приготування та споживання м’яса та м’ясопродуктів хворих на сибірку тварин;

- контактування з випадково придбаними продуктами, хутром, шкурою, волоссям, щетиною або з іншими продуктами тваринництва без відповідного лабораторного дослідження на наявність збудники сибірки;

- контактування із ґрунтом, зараженим спорами сибірки, при проведенні будівельних, агротехнічних, гідромеліоративних та інших земельних робіт.

 Інкубаційний період, тобто період з моменту зараження і до появи перших клінічних ознак захворювання, при шкірній формі складає від 2 до 14 днів, при септичній – від декількох годин до 6-8 днів.

 Збудник проникає через рани, а також з пилом в організм людини. Сибірка може проявлятись у людей у вигляді шкіряної, кишкової і легеневої форми (частіше шкіряна). На місці проникнення збудника через 2-3 дні з’являється червона пляма, потім припухлість, через декілька годин перетворюється в везикулу і швидко переходить в пустулу багрового кольору з кров’яним вмістом, пустула лопається і утворюється виразка з характерним некротичним струпом вугільно-чорного кольору. Нерідко запалюються лімфатичні вузли. При проникненні збудника в організм через слизову оболонку дихальних шляхів проявляється запаленням легень, що ускладнюється їх набряком, наступає смерть через 2-3 дні. Потрапивши збудник через слизову оболонку харчо-травного каналу призводить до запалення шлунку і кишечнику. При септичній формі сибірки людини збудник потрапляє через кров’яне русло і хвороботворний процес перебігає швидко з важким перебігом, розвивається загальна інтоксикація, з’являється кров’яна блювота, пронос, утворюються прободні виразки в стінці кишечнику, через 3-4 дні настає смерть.

            Враховуючи шляхи і чинники передачі збудника сибірської виразки, необхідно пам'ятати про небезпеку подвірного забою тварин без ветеринарного огляду, покупки м'яса і м'ясопродуктів на «стихійних ринках», про можливість зараження через тваринну сировину, а також про необхідність термінового звернення за медичною допомогою уразі наявності перших ознак захворювання. Особлива увага сільських жителів має бути приділена місцям випасу тварин. Категорично забороняється випас на тих місцях, де раніше розташовувалися місця поховання загиблих тварин.

 

Держпродспоживслужба наголошує власникам ВРХ, ДРХ, коней про обов’язкову  необхідність своєчасного проведення профілактичних щеплень проти сибірки в державних установах ветеринарної медицини. Хочемо відмітити, що проведення вказаних щеплень є безкоштовним та проводяться лише належним чином ідентифікованим тваринам.

 

Держпродспоживслужба району

Наверх ↑