Детальний план території господарського двору, молочно-товарної ферми,розташованої за межами населеного пункту (с.Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району (Креслення 1-5)

Версія для друкуВерсія для друку

Детальний план території господарського двору, молочно-товарної ферми,розташованої за межами населеного пункту (с.Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району (Креслення 1-5)

 

ЗМІСТ

 

Позначення

Найменування

Стор.

 

1

2

 

 

Титульний аркуш

2

 

Зміст

3

 

Склад проекту

5

 

Підтвердження ГАПа

6

 

Кваліфікаційний сертифікат архітектора

7

 

 

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

8

 

ПЕРЕДМОВА

10

 

1. СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ

12

 

1.1. Природно-кліматичні та інженерно-геологічні умови.

12

 

1.2. Соціально-економічні умови.

14

 

1.3. Містобудівні умови.

15

 

2. УРАХУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ.

16

 

3. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ.

17

 

3.1. Існуюче використання території.

17

 

3.2. Оцінка стану навколишнього середовища.

19

 

3.3. Існуючі планувальні обмеження.

19

 

4. РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ВИКОРИСТАННЯМ, РОЗМІЩЕННЯ ЗАБУДОВИ НА ВІЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ.

20

 

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ

21

 

6. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ.

21

 

7. ПЕРЕВАЖНІ, СУПУТНІ І ДОПУСТИМІ ВИДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ. МІСТОБУДІВНІ УМОВИ І ОБМЕЖЕННЯ (УТОЧНЕННЯ).

26

 

8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ

29

 

8.1. Архітектурно-просторове вирішення забудови. Структура забудови.

29

 

8.2. Трудові ресурси.

31

 

8.3. Комплексний благоустрій і озеленення.

31

 

8.4. Організація руху транспорту і пішоходів.

32

 

9. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.

33

 

9.1. Інженерне забезпечення.

33

 

9.2. Інженерна підготовка та інженерний захист території.

35

 

9.3. Містобудівні заходи з охорони навколишнього середовища.

37

 

9.4. Санітарна очистка території.

38

 

9.5. Протипожежні заходи. Охорона праці.

38

 

10. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ.

39

 

11. ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ.

40

 

12. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДО ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ.

41

 

 

ІІ. ДОДАТКИ

 

 

Розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №72 від 28.02.2018 р. “Про розроблення детального плану частини території Шишацької селищної ради за межами населеного пункту”

 

 

Розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №162 від 27.06.2018 р. “Про внесення змін до розпорядження голови райдержадмінвстрації №72 від 28.02.2018 року”

 

 

Завдання на проектування “Детального плану території молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району.”

 

 

Витяг з протоколу №13 засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства облдержадміністрації від 26 червня 2018 року.

 

 

Вихідні дані.

 

 

Фотофіксація існуючого стану території.

 

 

 

ІІІ. ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ.

 

ГП-1

Схема розташування Воскобійницького старостинського округу та Шишацької селищної ради у планувальній структурі Шишацького району.

 

ГП-2

Ситуаційна схема.

 

ГП-3

Викопіювання зі схеми планування Шишацького району.

 

ГП-4

Викопіювання з проектного креслення схеми планування Полтавського району.

 

ГП-5

Викопіювання зі “Схеми внутрішньогосподарського землеустрою” проекту планування і забудови села Носи.

 

ГП-6

План існуючого використання території з опорним планом.

 

ГП-7

Проектний план.

 

ГП-8

Схема планувальних обмежень. М1:2000.

 

ГП-9

Схема планувальних обмежень. М1:5000.

 

ГП-10

Схема розташування інженерних мереж і використання підземного простору.

 

ГП-11

Схема руху транспорту і пішоходів

 

ГП-12

Схема інженерного підготування території.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СКЛАД ПРОЕКТУ

№ тому

Визначення

Найменування

Примітки

Том 1

062-18

“Детальний план території господарського двору,  молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району.”

Загальна пояснювальна записка

Додатки

Графічні матеріали

 

 

 

 

 

 

МІСТОБУДІВНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ РОЗРОБЛЕНО ВІДПОВІДНО ДО ЧИННИХ НОРМ, ПРАВИЛ ТА СТАНДАРТІВ.

 

 

 

Головний архітектор проекту                                                           О.Л. Вітько

 

 

 

травень 2018р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

Детальний план території — містобудівна документація, що визначає планувальну структуру та розвиток території. Детальний план за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюється на підставі розпорядження голови відповідної районної державної адміністрації.

Детальний план розробляється з метою:

- визначення усіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними вимогами;

- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

- уточнення містобудівних умов і обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності;

- визначення містобудівних умов і обмежень у разі відсутності плану зонування.

Детальний план території визначає:

- принципи планувально-просторової організації забудови;

- червоні лінії та ліні регулювання забудови;

- функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї, чи декількох земельних ділянок, розподіл території згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами;

- містобудівні умови та обмеження;

- черговість та обсяги інженерної підготовки території;

- систему інженерних мереж;

- порядок організації транспортного та пішохідного руху;

- порядок комплексного благоустрою та озеленення;

- межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.

Проект “Детального плану території господарського двору, молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району.” розроблений з метою визначення функціонального призначення та параметрів забудови на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів. При цьому враховано раціональне розташування об’єктів нового будівництва відносно існуючих будівель і споруд та можливість здійснення їх інженерного забезпечення в межах території, що розглядається Детальним планом.

Детальний план території розроблений на основі наступних даних:

- розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №72 від 28.02.2018 р. “Про розроблення детального плану частини території Шишацької селищної ради за межами населеного пункту”

-завдання на проектування “Детального плану території молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району”;

- внесено зміни щодо назви Детального плану відповідно до розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №162 від 27.06.2018 р. “Про внесення змін до розпорядження голови райдержадмінвстрації №72 від 28.02.2018 року”

- вихідних матеріалів, наданих сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Шишацької райдержадміністрації  та службами Шишацького району;

- матеріалів топогеодезичних вишукувань по даній ділянці;

- даних Державного земельного кадастру;

- натурних обстежень.

У проекті враховано такі вимоги:

- ДБН Б.1.1-14:2012  “Склад та зміст детального плану території”;

- ДБН 360-92**  “Планування і забудова міських і сільських поселень”;

- ДБН В.2.5-64:2012 “Внутрішній водопровід та каналізація”

- ДБН Б.2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”;

- ВНТП-АПК-01.05 “Скотоводческие предприятия”;

- ДСТУ Б Б.1.1-17:2013 “Умовні позначення графічних документів містобудівної документації”;

-  ДСП 173-96 “Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів”, тощо.

При розробці даної роботи були використані вихідні положення актуалізованого “Проекта районной планировки Шишацкого района Полтавской области”, розробленого у 1986 році Українським науково-дослідним та проектним інститутом цивільного сільського будівництва “Укрндіцивільсільбуд” та “Проектом плантровки и застройки села Носы”, виконаного Полтавським філіалом проектного інституту “Укрколгосппроект” у 1971 році.

Детальний план території розроблено з деталізацією графічних матеріалів, згідно ДБН Б.1.1-14-2012 “Склад та зміст детального плану території”. Креслення виготовляються на паперових носіях в масштабі 1:1000, 1:2000 та в електронному вигляді на магнітних носіях.

 

 

 

1.СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ

1.1. Природно-кліматичні та інженерно-геологічні умови.

Територія площею 11,51 га, на яку розробляється детальний план, розташована в адміністративних межах Воскобійницького старостинського округу, Шишацької селищної ради, Шишацького району Полтавської області за межами населених пунктів.

Шишацький район розташований у центральній частині Полтавської області і межує з Великобагачанським, Миргородським, Зіньківським, Диканьським та Решетилівським районами. Центром району є селище міського типу Шишаки, яке знаходиться в східній частині Європи, в 265 км на південний схід від Києва. Географічні координати: 49º 52' північної широти, 34º 00' східної довготи.

Територія Воскобійницького старостинського округу розташована у північній частині Шишацької селищної ради та Шишацького району та межує на півдні з  Михайликівським старостинським округом Шишацької селищної ради, на заході з Ковалівської сільською радою, на півночі з Загрунівською сільською радою Зіньківського району, а на сході з Новоселівською та Ставківською сільськими радами Зіньківського району. Адміністративним центром однойменного старостинського округу є село Воскобійники, якому підпорядковані наступні населені пункти (села): Носи, Романки, Сулими, Вертелецьке та Величкове. Територія Воскобійницького старостинського округу складає близько 43,86 км2; населення близько 1142 осіб. Села Воскобійницького старостинського округу підпорядковуються органам управління Шишацької селищної ради.

Територія, на яку розробляється детальний план знаходиться біля південно-східної межі села Носи. Село Носи знаходиться в північній частині Воскобійницького старостинського округу.

В межах території Шишацької селищної ради проходить дорога регіонального значення Р42 Лубни-Миргород-Опішня, населенні пункти Воскобійницького старостинського округу зв'язані з даною дорогою за допомогою автомобільних доріг місцевого значення.

Територія проектування з мережею автомобільних доріг сполучена за допомогою вулиці села Носи, що виходить на автодорогу місцевого значення О1715218 Великі Соричинці-Ковалівка-Воскобійники-Михайлики з подальшим виходом на автодорогою регіонального значення Р42 Лубни-Миргород-Опішня та через мережу ґрунтових польових доріг з подальшим виходом на місцеві автомобільні дороги.

За природними умовами територія Воскобійницького старостинського округу в складі Шишацької селищної ради розташована в межах плато лісостепової зони України.

За фізико-географічним районуванням територія проектування знаходиться в північно-полтавської височинної області лісостепової зони Східно-Європейської рівнини.

В геоморфологічному відношенні Шишацький район, до якого відноситься  територія проектування, приурочений до лівобережної височини, в яку поступово переходить лівобережна терасова рівнина Дніпра.

В геоструктурному відношенні територія проектування розташована в центральній частині Дніпрово-Донецької западини, отже, докембрійський кристаличний фундамент занурений тут на більшу глибину і перекритий потужною товщею палеогенових та мелових осадових порід.

В гідрогеологічному відношенні територія району входить в гідрогеологічний район південно-західної частини Дніпровського артезіанського басейну.

Основні водоносні горизонти в районі приурочені до бучаксько-каневських та  харківським піскам. Вони є єдиним джерелом водопостачання. Дебіти свердловин, в основному, 6-15 м3/год, але інколи досягають і 20 м3/год.

Територія в межах розробки Детального плану має нерівномірний рельєф від 1,1 % в північній частині ділянки до 13% у східній частині ділянки з загальним ухилом у південно-східному напрямку. Найвища точка – 162,50 м; найнижча — 147,50м.

Відповідно до кліматичного районування територія Воскобійницького старостату розташована в І-му (Північно-західному) кліматичному районі (рис.1 “Архітектурно-будівельне районування території України”, ДСТУ НБВ.1.1-27:2010). Точкою для відстеження кліматичної ситуації прийняте місто Полтава.

Кліматичні умови району помірно континентальні – з прохолодною зимою і теплим (інколи спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 7,8° С, найнижча вона у січні - 5,6° С, найвища - в липні 20,5° С. За останні 100-120 років середня температура повітря в даному районі збільшилася на 1,5°С. Найбільш спекотним за весь період досліджень виявився 2010 рік. Найбільше підвищення температури відбувалося в першу половину року.

У середньому за рік в районі випадає 574 мм атмосферних опадів, найменше опадів у лютому (35 мм), найбільше – в липні (70 мм).

В районі проектування щорічно утворюється сніговий покрив, середня висота якого за зиму складає близько 16 сантиметрів. Через часті відлиги сніговий покрив нестійкий Протягом зими поверхня землі декілька разів звільняється від снігу.

Відносна вологість повітря в середньому становить 74%, найменша вона у травні (61%), найбільша – у грудні (87%).

Табл. 1. Повторюваність вітру різних напрямів по місяцях (за табл.4 ДСТУ ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010), (%)

 

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

З 20

Сх 21

Сх 20

ПнСх 17

ПнСх 16

З 17

З 20

Пн 18

З 18

З 22

З 18

З 16

 

Найбільша швидкість вітру – в лютому, найменша – в серпні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні – 3,1 м/с.

За табл. 4, 5  ДСТУ НБВ.1.1-27:2010 переважний напрямок вітру в січні — західний та північно-західний; у липні — східний.

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів, визначається відповідно до ДБН В.2.1-10-2009 та складає:

для глин та суглинків — 0,85м;

для супесків, пісків дрібних та пилуватих — 1,04м;

для пісків гравелистих, крупних та середньої крупності — 1, 11м;

для крупнообломочних ґрунтів — 1,26м.

Температура ґрунту пов'язана з температурою повітря і, в значній мірі, її визначає. Найбільш низька середньомісячна температура ґрунту (-60С) спостерігається у січні-лютому. В аномально холодні роки температура ґрунту досягала мінімуму (-340С). У літні місяці цей показник на 3-50С вище температури повітря і складає 23-250С. Абсолютний максимум — 60-620С.

Як правило, глибина промерзання ґрунту менше глибини проникнення температури 00С. У середньому промерзання ґрунту у листопаді складає 11 см, а у лютому досягає найбільших значень (62 см). На промерзання ґрунту впливає сніговий покрив. Так, в 1969-1970 роках ґрунт промерзав на глибину більше 100 см.

Для розсіювання шкідливих речовин в атмосфері також істотне значення має атмосферна циркуляція. Несприятливі метеорологічні умови, з точки зору атмосферної циркуляції, спостерігаються рідко — 1% всього часу за рік.

За сейсмічною характеристикою територія відноситься до несейсмічної зони – 5 балів, (Карта ОСР 2004-А Украины, ДБН В.1.1-12:2006 «Строительство в сейсмических районах Украины»). Проте, при проектуванні та будівництві особливо відповідальних об’єктів та споруд, що мають коефіцієнт надійності по відповідальності не менше 1,2 (у відповідності з ГОСТ 27751-88), пошкодження чи руйнування яких під впливом землетрусу може призвести до надзвичайних ситуацій державного рівня, слід користуватися картою ОСР-2004-С, відповідно якої територія знаходиться у 6-бальній зоні.

 

 

1.2. Соціально-економічні умови.

Основними чинниками сталого економічного розвитку Шишацького району, а також Шишацької селищної ради та Воскобійницького старостату в його складі, є робота сільськогосподарських та промислових підприємств. Агропромисловий сектор району представлений наступними підприємствами: ТОВ АФ “ім. Довженка”, СЗАТ “Федунка”,  ПСП “Нива”, ПП “Агроекологія”, ТОВ “Вікторія-Агроекспо”, СТОВ “Воскобійники”, “Прометей-2000”. Знаходження на території району розвіданих газових і газоконденсатних покладів Семиренківського родовища визначає вектор розвитку промисловості — підприємства нафтогазовидобувної та нафтогазопереробної галузі: ПрАТ “Нафтогазвидобування”, ПраТ “Пласт”, ТОВ “Енергетична альтернатива -7”.

Відповідно до “Програми економічного і соціального розвитку Шишацького району на 2018 рік” виробничою спеціалізацією району також є: газовидобувна, переробка газового конденсату, харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво зернових та технічних культур, тваринництво.

Територія проектування розташована в межах Воскобійницького старостату ради у безпосередній близькості до села Носи. На території Воскобійницького старостату працює ряд сільськогосподарських підприємств, найбільш потужним з яких є СТОВ “Воскобійники”, тваринницькі підприємства якого розташовані в селах Воскобійники, Носи, Сулими, а також Романівка та Загрунівка Зіньківського району.

Функціювання вищевказаних підприємств позитивно впливає на розвиток соціальної сфери села Носи, Воскобійницького старостинського округу та району в цілому.

Крупні сільськогосподарські товариства, фермерські та приватні сільськогосподарські господарства Шишацької селищної ради та Воскобійницького старостату в її складі представлені сільськогосподарськими територіями для вирощування різноманітних культур, тваринницькими фермами, а також господарськими дворами (пунктами) з необхідним комплексом будівель і споруд для первинної обробки та зберігання сільськогосподарської продукції.  Здійснюється як будівництво нових сільськогосподарських підприємств  так і пристосування до сучасних потреб (шляхом реконструкції, добудови, тощо) будівель господарських дворів та молочно-товарних ферм, збудованих за радянських часів. На території  Шишацької селищної ради та Воскобійницького старостату в її складі розмішено декілька подібних об'єктів, модернізація та розбудова яких позитивно вплине на розвиток агропромислового комплексу району.

Таким чином забудова та експлуатація будівель сільськогосподарського призначення молочно-товарної ферми СТОВ “Воскобійники”, що розташована за межами населених пунктів поблизу села Носи Шишацького району Полтавської області повністю відповідає сформованому функціональному напрямку розвитку сільськогосподарських підприємств на даній території.

 

 

 

1.3. Містобудівні умови.

За містобудівними умовами територія, на яку розробляється Детальний план території розташована за межами населених пунктів у Шишацькому районі біля північно-східної межі села Носи і являє собою територію молочно-товарної ферми з необхідним комплексом будівель і споруд. На ділянці розташовані тваринницькі будівлі — корівники, телятники, навіси. В північній, східній та, частково, у західній частині ділянки розташовані загони та вигульні майданчики для безприв'язного утримання тварин. Також на ділянці проектування розташовані силосні траншеї, будинок тваринника, склад комбікормів, приміщення для вагів.  Частина ділянки у північній частині являє собою ріллю, частина ділянки на сході з найбільш крутим ухилом зайнята луговою рослинністю.

Комплекс споруд інженерної інфраструктури, що забезпечують роботу даного підприємства представлений водною свердловиною, на які оформлений дозвіл спецводокористування, водонапірними баштами, водопроводом для господарсько-питного та протипожежного призначення. На території молочно-товарної ферми розташована КТП, до якої підходять зовнішні лінії електропередач, від яких йде розподілення електроенергії по території підприємства, також присутня дизель-генераторна, як аварійне джерело живлення електроенергії. На території підприємства організована система автомобільних проїздів з твердим покриттям, зроблене вертикальне планування території.

Відповідно до проектного плану (основне креслення) актуалізованого “Проекта районной планировки Шишацкого района Полтавской области” біля села Носи стоїть позначка “КРС” (російск.), що означає розташування в даному селі або безпосередньо біля його меж тваринницького підприємства великої рогатої худоби.

Відповідно до схеми внутрішньогосподарського землеустрою, що виконана у складі діючого генерального плану села Носи “Проекта планировки и застройки села Носы” територія проектування позначена як молочно-товарна ферма на 600 голів.

Відповідно до наявної земельної документації, територія проектування розміщена на сільськогосподарських землях Шишацької селищної  ради. Територія проектування являє собою сформовану земельну ділянку площею 11,51 га. Цільове призначення земельної ділянки — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Фактично землі в межах розробки Детального плану використовується під своє наявне цільове призначення — сільськогосподарські землі на яких розміщений будівлі та споруди молочно-товарної ферми.

Однією з проблем наявного розташування молочно-товарної ферми, яке склалося ще в 60-ті роки ХХ століття є наближеність підприємства та тваринницьких будівель до житлової забудови села. Найменша відстань від існуючого корівника до найближчого житлового будинку на даний момент складає 124 метри.  На даний момент   корівники, що найбільш наближені до житлової забудови не експлуатуються.

З мережею автомобільних доріг територія, на яку розробляється Детальний план, пов'язана за допомогою місцевого проїзду з твердим покриттям, з подальшим виходом по вулицям села Носи на автодорогу місцевого значення О1715218 Великі Соричинці-Ковалівка-Воскобійники-Михайлики, що пов'язує дані села, а також село Носи з  автодорогою регіонального значення Р42 Лубни-Миргород-Опішня.

Подальше функціювання на території проектування будівель і споруд молочно-товарної ферми та подальше розташування на ділянці будівель для тваринництва та допоміжних будівель і споруд не потребує зміни цільового призначення земель та формування нової земельної ділянки. Також функціювання зазначених будівель не потрібне влаштування нових транспортних коридорів за межами території проектування. Для під'їзду буде використаний існуючий місцевий проїзд, що підходить до території проектування із західного боку. Також існує додатковий заїзд на територію підприємства зі східного боку (з мережі грунтових польових доріг).

Таким чином, будівництво будівель і споруд тваринницького підприємства (молочно-товарної ферми) на території, на яку розробляється детальний план, повністю відповідає сформованому функціональному напрямку даної ділянки та прилеглих територій за межами населених пунктів, а також наявній містобудівній і землевпорядній документації, але необхідно виконати організацію території, що розглядається Детальним планом, таким чином, щоб мінімізувати шкідливий вплив підприємства на житлову забудову села.

 

2. УРАХУВАННЯ ДЕРЖАВНИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ

Для України як держави, орієнтованої на експорт сільськогосподарської продукції, із практично незрівнянним сільськогосподарським виробничим потенціалом, прогноз розвитку світового сільськогосподарського ринку є перспективним напрямком. Очікується, що на фоні збільшення доходів, урбанізації, змін харчових звичок і розвитку виробництва біопалива світові обсяги торгівлі сільськогосподарською продукцією стабільно зростатимуть. Це стосується як сировини, так і готової продукції із високою доданою вартістю.

У ході процесу реформування Україна хоче створити конкурентоспроможне, експортно-орієнтоване сільське господарство, а харчова промисловість вироблятиме конкурентоспроможні харчові продукти відповідно до міжнародних стандартів безпечності та якості. Модернізація та інвестиції в харчову промисловість дозволять виробляти більше продукції з високою доданою вартістю, що диверсифікує експортний портфель країни. В результаті цих перетворень Україна зміцнить свою позицію на традиційних експортних ринках і торгуватиме новими експортними товарами з новими країнами - партнерами, що сприятиме позитивному торговельному балансу щодо сільськогосподарської продукції. У сільському господарстві за допомогою реформованого, більш гнучкого ринку земель сільськогосподарського призначення, будуть розвиватись життєздатні та багатопрофільні господарюючі структури. Сільські господарства різних розмірів і напрямків сприятимуть ефективному виробництву сільськогосподарської продукції; спеціалізація і диверсифікація виробництва, включаючи розвиток органічного виробництва, забезпечуватимуть життєздатність різних типів сільських господарств.

Політика розвитку сільських територій враховуватиме місцеві потреби і стимулюватиме місцеві ініціативи. Це призведе до створення нових робочих місць як в неаграрному секторі, в розвитку різноманітних форм підприємницької діяльності на селі, так і в сільському господарстві, шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва, виробництва більшої кількості продукції з високою доданою вартістю та органічної продукції, а також покращення інфраструктури, що призведе до підвищення якості життя у сільській місцевості.

З метою забезпечення відповідності новим вимогам, що регулюють питання безпечності харчових продуктів, санітарних і фітосанітарних заходів, сільське господарство та харчова промисловість інвестують в модернізацію і реконструкцію виробничих потужностей, зберігання і переробки продукції. Модернізація дозволяє виготовляти більше продуктів переробки із високою доданою вартістю, які диверсифікують експортний портфель України і створюють сприятливі можливості працевлаштування для кваліфікованої робочої сили.

Сільськогосподарські підприємства різних розмірів і напрямків сприяють ефективному виробництву сільськогосподарської продукції; спеціалізація і диверсифікація виробництва, включаючи розвиток органічного фермерства, забезпечує життєздатність різних типів господарств.

Програмою соціально-економічного розвитку Шишацького району на 2018 рік визначені основні пріоритетні цілі розвитку агропромислового комплексу району:

- розвиток основних галузей сільського господарства, забезпечення пріоритетного розвитку племінного тваринництва та  насінництва, сприяння інвестиційно-інноваційній діяльності в агропромисловому комплексі -ПП «Агроекологія», СТОВ «Воскобійники», ТОВ «Агрофірма ім. Довженка»- протягом року;

- збереження і відтворення потенціалу земельних ресурсів, що використовуються у сільськогосподарському виробництві - всі підприємства агропромислового комплекс у- протягом року;

- дотримання структури посівних площ і сівозмін з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь - всі підприємства агропромислового комплексу - протягом року;

- впровадження з урахуванням принципів районування науково - обґрунтованої системи землеробства, запровадження ефективних і ощадливих сівозмін, впровадження новітніх досягнень аграрної науки - всі підприємства агропромислового комплексу – протягом року;

- подальший розвиток великотоварного, високоефективного виробництва тваринницької продукції шляхом реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, заводів з виробництва комбікормів та відтворення і раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів - ПП «Агроекологія», ТОВ «Воскобійники», ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» - протягом року;

- зміцнення матеріально-технічної бази аграрного сектору, впровадження екологічно безпечних, ресурсо та енергозберігаючих технологій - всі підприємства агропромислового комплексу – протягом року;

- підвищення продуктивності худоби на основі поліпшення якісного складу поголів’я та активізації селекційно-племінної роботи (племінних заводів та племрепродукторів в агроформуваннях району) - ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», СТОВ «Воскобійники», ПП «Агроекологія» - протягом року;

- забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в тваринництві, щорічна дворазова диспансеризація маточного поголів’я з метою визначення стану здоров’я тварин, підвищення рівня генетичного потенціалу та організація штучного запліднення тварин в особистих селянських господарствах - сільськогосподарські підприємства, сільські та селищна ради, управління ветеринарної медицини, особисті селянські господарства – протягом року.

Таким чином, подальше зростання діяльності сільськогосподарських підприємств, зокрема, молочно-товарної ферми СТОВ “Воскобійники” на території Шишацького району та Шишацької селищної ради та Воскобійницького старостинського округу в його складі з облаштуванням їх виробництва за новітніми стандартами відповідає цілям і завданням розвитку даної галузі як на державному, так і на регіональному рівні.

Реалізація положень даної Програми в цілому та планувальної діяльності в межах розробки Детального плану території сприятиме:

- підвищення інвестиційної привабливості району;

- підвищення ефективності використання земель;

- забезпеченню стабільної діяльності сільськогосподарських підприємств;

- зростання ділової активності в сільському господарстві, харчовій та переробній галузі, сфері послуг, що сприятиме розвитку сільської місцевості і покращенню соціального стану;

- створенню нових робочих місць.

 

3. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЇ.

3.1. Існуюче використання території.

Як правило, детальний план розробляється на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об’єкти, гори, яри, ліси).

Відповідно до розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації, а також за матеріалами топогеодезичної зйомки та даних земельного кадастру було встановлено, що до складу території, на яку розробляється Детальний план входять наступні території:

- сільськогосподарські землі, що являють собою сформовану земельну ділянку загальною площею 11,51 га (кадастровий номер 5325781200:00:015:0042). Цільове призначення земельної ділянки — 01.01 (код за КВЦПЗ) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.  На даний момент на цих землях розташовані виробничі та господарські будівлі і споруди молочно-товарної ферми, що знаходяться у власності СТОВ “Воскобійники”, земельна ділянка, на якій розташована ферма перебуває в оренді у СТОВ “Воскобійники”.

Також, в результаті вивчення містобудівної та земельної документації було встановлено, що територія проектування у межах, визначених завданням на проектування межує:

- із заходу — з місцевим проїздом, частина якого розташована в межах ділянки проектування за яким розташовані сільськогосподарські землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебувають у приватній власності. Ділянка  являє собою ріллю;

- з півночі - з земельною ділянкою з кадастровим номером 5325781200:00:015:0156  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що за даними Публічної кадастрової карти перебуває у приватній власності. Ділянка зайнята луговою рослинністю. Також з півночі територія проектування межує з озелененими територіями села Носи за якими розташована ділянка житлової забудови села.

В результаті натурних обстежень було встановлено, що територія, на яку розробляється Детальний план являє собою огороджену територію молочно-товарної ферми з необхідним комплексом будівель і споруд.

На території молочно-товарної ферми розташовані:

- шість корівників, частина з яких не працюють і в подальшому підлягають знесенню;

- вигульно-кормові майданчики для тварин загальною площею 3,42 га;

- навіси на вигульних майданчиках безприв'язного утримання тварин (8 штук);

- навіси вздовж вигульно-кормових майданчиків для годування тварин;

- вигульний майданчик з будівлею для вагів;

- силосні траншеї — 2 шт;

- будівля тваринника;

- будівля складу комбікормів;

- бункери для завантаження комбікормів в корівники (розташовані безпосередньо біля будівель корівників);

- тимчасові вагончики на прохідній;

- водна артезіанська свердловина;

- водонапірні башти (2 штуки);

-  КТП;

- дизель-генераторна.

На території молочно-товарної ферми існує система проїздів з твердим покриттям, що поєднують між собою виробничі будівлі, допоміжну зону та зовнішні транспортні комунікації.

З інженерних комунікацій на ділянці присутні повітряні лінії електропередач напругою 0,4 кВ та мережа господарського-питного водопроводу.

Під’їзд до території проектування здійснюється по існуючим автомобільним проїздам місцевого значення, що підходить до територій проектування зі східного боку від житлової вулиці села Носи. Також можливий під'їзд до території підприємства з мережі польових ґрунтових доріг.

Цінні зелені насадження в межах проектування детального плану відсутні. Територія не відноситься до зон охорони пам’яток історії та культури.

 

 

3.2. Оцінка стану навколишнього середовища.

На стан навколишнього середовища в межах території проектування та прилеглих до неї територій, головним чином, впливають сільськогосподарські об'єкти в межах території проектування. Основним джерелом впливу на атмосферне повітря є приміщення для утримання тварин та відгодівельні майданчики. У тваринницьких комплексах в процесі дихання тварин та шумування гною утворюються гази, головним чином, СО2 та СН4. З гною можуть виділятися аміак, сірководень, меркаптани, індол та скатол. Крім газоподібних забруднюючих речовин і мікроорганізмів у повітрі міститься пил від кормів, висихання відходів, вовни та шкіри тварин.  Це неорганізовані джерела.

На ґрунти  негативний влив від гною тварин на вигульних майданчиках. Патогенні бактерії зберігаються в ґрунті в умовах зрошування протягом 4-6 місяців, також відбувається накопичення надлишку поживних речовин та важких металів, зокрема, фосфору, що призводить до зменшення родючості ґрунтів та скорочення земель для сільського господарства.

На водні ресурси — можливий негативний вплив від гною тварин на вигульних майданчиках — забруднення поверхневих вод, евтрофікація. Азот, фосфор та інші поживні речовини потрапляють у поверхневі води, забруднюють їх та завдають шкоди водно-болотним угіддям та прибережним екосистемам.

Відповідно до постанови Уряду від 28.08.2103 року № 808 «Про затвердження переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» тваринницьке підприємство, що розглядається в межах розробки Детального плану, не відноситься до таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, так як його проектне  поголів'я менше ніж 2000 тварин.

Також до джерел забруднення навколишнього середовища, зокрема, атмосферного повітря, відносяться викиди від опалювальних приладів у виробничих та побутових будівлях. Відбуваються викиди оксиду вуглецю, діоксиду азоту та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (сажа). Це організовані джерела.

До неорганізованих джерел з переліку допоміжних будівель і споруд на території молочно-товарної ферми відноситься дизельний генератор, що розташований на відкритому майданчику під навісом. Шкідливими речовинами, що виділяються від нього в атмосферне повітря є: вуглецю оксид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий, вуглеводні насичені, бензопірен та сажа.

Під час виконання будівельних робіт по зведенню нових будівель і споруд та реконструкції та переобладнанні існуючих приміщень молочно-товарної  тимчасовими джерелами впливів на об'єкти навколишнього середовища будуть:

- на атмосферне повітря — викиди забруднюючих речовин та шумова дія зварювального устаткування;

- на ґрунти — тимчасове складування будівельних матеріалів і конструкцій та розміщення можливих будівельних відходів.

 

3.3. Існуючі планувальні обмеження.

У межах території проектування та на прилеглих територіях діють наступні планувальні обмеження:

- санітарно-захисна зона молочно-товарної ферми (поголів'я до 400 корів) – 200 м;

- санітарно-захисна зона силосних траншей — 100 м;

- охоронні зони  ПЛ електричної мережі потужністю 0,4 кВ  – 2 м в обидві сторони від крайнього проводу,  10 кВ  – 10 м в обидві сторони від крайнього проводу;

- охоронна зона трансформаторної підстанції - 3 м від огорожі;

- санітарно-захисна зона трансформаторної підстанції — 10 м;

- перший пояс зони санітарної охорони водної свердловини — 30 м;

- перший пояс зони санітарної охорони воднапірної башти — 15 м;

- охоронна зона водогону — 10 м;

- відстані від інженерних мереж (водопровід, повітряні електричні мережі) відповідно до додатку 8.1 ДБН 360-92* “Планування сільських і міських поселень”.

 

4. РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ВИКОРИСТАННЯМ, РОЗМІЩЕННЯ ЗАБУДОВИ НА ВІЛЬНИХ ТЕРИТОРІЯХ.

В межах території, на яку розробляється детальний план, проектом визначені наступні види території за функціональним використанням:

- землі сільськогосподарського призначення  — у складі земельної ділянки з кадастровим номером  5325781200:00:015:0042 , площею 11,51 га. Цільове призначення земельної ділянки - “Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” (код за КВЦПЗ — 01.01).

Проектом Детального плану з метою мінімізації шкідливого впливу від сільськогосподарського підприємства на житлову забудову села Носи прийнята наступна концепція організації території в межах розробки Детального плану: в північні й частині ділянки організовується територія молочно-товарної ферми на 350 корів та 100 телят, санітарна зона якої, відповідно до  ДСП 173-96 складає 200 метрів; в південній частині ділянки влаштовується господарська зона з будівлями по зберіганню кормів. Молочно-товарна ферма та господарська зона мають відокремлені заїзди на свої території і, за необхідністю, можуть функціювати окремо. Санітарно-захисні зони об'єктів на території господарської зони складають 100 метрів. Проектом Детального плану також передбачена організація додаткового озеленення з південного боку молочно-товарної ферми та господарської зони.

Основними вимогами до виробничих об'єктів на території проектування є:

- забезпечення міцності та стійкості згідно з ДБН В. 1.2-6-2008;

- забезпечення пожежної безпеки згідно з ДБН В. 1.2-7-2008 та ДБН В.1.1.7-2016 ;

- забезпечення безпеки життя і здоров’я людини та захисту навколишнього природного середовища згідно з ДБН В.1.2-8-2008, ДБН А.2.2-1-2003, ДБН В.1.2-4-2006 та ДСТУ Б А.2.2-7;

- забезпечення безпеки експлуатації з виключенням ризиків нещасних випадків згідно ДБН В.1.2-9-2008;

- захист від шуму згідно з ДБН В. 1.2-10-2008;

- економія енергії, водних ресурсів згідно з ДБН В. 1.2-11-2008.

 

Необхідно дотримуватись вимог ДБН В.1.2-2:2006 1.1 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів». Ці норми поширюються на проектування та реконструкцію будівельних конструкцій та основ будівель і споруд, що зводяться, і встановлюють основні положення та правила щодо визначення навантажень і впливів, а також їхніх сполучень. Навантаження і впливи на будівельні конструкції і основи будівель та споруд, що відрізняються від традиційних, а також ті, що мають спеціальне походження треба визначати за спеціальними технічними умовами і нормами, які доповнюють та уточнюють положення цих норм.

 З урахуванням існуючої структури підприємства, пожежних, санітарних та зооветеринарних розривів, та у відповідності до прийнятої концепції організації території в межах розробки Детального планується знесення частини існуючих виробничих та підсобних будівель, що вичерпали свій  експлуатаційний ресурс та будівництво сучасних виробничих та господарських будівель і споруд сільськогосподарського підприємства, відповідно до існуючого цільового використання земельної ділянки в межах розробки Детального плану.

Детальний план території молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району (розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №72 від 28.02.2018 р. “Про розроблення детального плану частини території Шишацької селищної ради за межами населеного пункту”) визначені основні параметри та містобудівні умови для розміщення виробничих та господарських будівель і споруд сільськогосподарського підприємства, розташованого біля села Носи Шишацького району Полтавської області.

Параметри виробничих та господарських будівель і споруд, що розміщуються, повинні відповідати діючій нормативній та законодавчій базі та виходять з містобудівних умов, що склалися та існуючого розташування будівель,  в межах території ділянки. Проект “Містобудівних умов і обмежень земельної ділянки” дивись у складі даного проекту.

 

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ.

На підставі комплексного аналізу містобудівної ситуації та у відповідності до прийнятого архітектурно-планувального рішення, детальним планом території передбачено відповідне зонування території  за видами функціонального використання:

Зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій СВ-2 — визначена  в межах земельної ділянки, наданої в оренду СТОВ “Воскобійники”, загальною площею 11,51 га. Дана зона використовується для розміщення будівель і споруд сільськогосподарського призначення.

На сільськогосподарських територіїях СВ-2 детальним планом визначене наступне зонування:

- зона розміщення та експлуатації виробничих (тваринницьких) будівель і споруд молочно-товарної ферми (корівники, телятник, доїльний зал, вигульно-кормові майданчики, допоміжні будівлі тощо) в північній частині ділянки;

- господарська зона (зона розміщення будівель і споруд по приготуванню та зберіганню кормів - силосні траншеї, склад кормів, сінники) в південній частині ділянки; на території даної господарської зони також заплановане розміщення пожежного депо та резервуарів протипожежного запасу води;

- зона інженерних споруд (водна свердловина, водонапірні башти, КТП, дизель-генератор);

- транспортна зона (під'їзди та проїзди);

- зона зелених насаджень.

Зона розміщення та експлуатації виробничих (тваринницьких) будівель і споруд молочно-товарної ферми розташована у північній, найбільш віддаленій від житлової забудови села Носи, частині земельної ділянки, що забезпечує необхідну санітарно-захисну зону  (200 метрів), в межах даної санітарно-захисної зони розташована господарська зона з будівлями і спорудами по зберіганню кормів, що мають санітарно-захисну зону 100 метрів. Зони відокремлені одна від одної огорожами та мають окремі під'їзди.

Детальним планом передбачено раціональне розміщення забудови та проїздів на території проектування з забезпеченням санітарних та протипожежних розривів між будівлями, зручного транспортного обслуговування об'єктів та зручних пішохідних зв'язків.

 

6. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЖИМУ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ.

Зважаючи на наміри замовника та наявне розташування ділянки, детальним планом передбачено раціональне розміщення забудови з визначенням наступних основних регламентів:

Планувальним регламентом передбачається:

- визначення принципової планувальної структури території, що розглядається, для забезпечення транспортного обслуговування об'єктів проектування, забезпечення місцями для паркування транспорту;

- раціональне використання території і формування об'ємно-просторової композиції  проектованих будівель;

- визначення допустимої висоти та поверховості проектованих будівель і споруд;

- раціональне використання території.

 

Функціональним регламентом передбачається віднесення територій в межах розробки детального до сільськогосподарських за межами населених пунктів на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області.

 

Згідно із завданням на проектування в межах території проектування передбачається функціонування існуючих та розташування нових об'єктів IІІ-ІV класу за санітарною класифікацією — тваринницьких будівель молочно-товарної ферми з поголів'ям до 400 корів та майданчиків карантування підстилки та ємностей для карантинування гноєстоків (ІІІ клас); будівель і споруд для зберігання кормів  (силосні траншеї, склад кормів, сінники) (ІV клас), також передбачений комплекс будівель і споруд допоміжного та інженерного призначення.

Після розташування на ділянці проектування нових будівель і споруд на території проектування та прилеглих до неї територіях будуть діяти наступні планувальні обмеження:

Табл. 2

Обмеження

Посилання на нормативні документи

Режим використання території

Санітарно-захисні зони

Санітарно-захисна зона молочно-товарної ферми  (поголів'я 350 корів та 100 телят)– 200 м

Додаток 5 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»;

додаток 1 ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств»

У санітарно-захисних зонах не можна допускати

розміщення:

- житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення    зі стаціонарами, наркологічних диспансерів;

- спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств;

- охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Санітарно-захисна зона силосних траншей — 100 м.

Додаток №5 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів» (По переробці продукції рослинництва, продовольчого та фуражного зерна, насіння зернових та олійних культур, трав без відділення протруювання).

Санітарно-захисна зона будівель та споруд по зберіганню кормів (склад кормів, сінники) —

100 м

 

Додаток 6 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Додаток 1 ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств»

 

Санітарно-захисна зона майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції — 300 м.           

 

Додаток 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

У санітарно-захисних зонах не можна допускати

розміщення:

- житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ;

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення    зі стаціонарами, наркологічних диспансерів;

- спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств;

- охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Санітарно-захисна зона від закритих  ємностей для карантинування гноєстоків — 250 м.

Додаток 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Примітка 2 до додатка 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Санітарно-захисні та охоронні зони інженерних мереж.

Охоронні зони  ПЛ електричної мережі потужністю 0,4 кВ  – 2 м в обидві сторони від крайнього проводу,  10 кВ  – 10 м в обидві сторони від крайнього проводу

Ст. ст. 21,22,24,32 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів»;

п. 8.23*, табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.5,8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209

- забороняється будувати житлові, громадські та дачні будинки, розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів,  влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту;

- не допускається влаштовувати звалища, розпалювати вогнища;

- забороняється саджати дерева та інші багаторічні насадження;

- в охоронній зоні підземного кабелю забороняється виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі і ті, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали

Охоронна зона трансформаторної підстанції - 3 м від огорожі;

санітарно-захисна зона трансформаторної підстанції — 10 м.

п.5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209

табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

Перший пояс зони санітарної охорони водної свердловини — 30 м.

п. 8.11 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.3.1.1. та п. 6.1.1 “Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та джерел господарсько-питного водопостачання”;п. 6 Постанови Кабінету міністрів від 18.12.1998 р “Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів”

 

Заборонені всі види будівництва, що не мають безпосереднього відношення до експлуатації, реконструкції та розширенню водопровідних споруд, в тому числі прокладання трубопроводів різноманітного призначення, розміщення житлових і господарсько-побутових споруд, проживання людей, в тому числі тих, працюють на водопроводі, а також застосування ядохимікатів та добрив.

Забороняється:

- перебування сторонніх осіб, розміщення житлових та господарських будівель, застосування пестицидів,  органічних і мінеральних добрив,  прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску та проведення інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та експлуатацією водопровідних споруд та мереж;

- скидання будь-яких стічних вод та випасання худоби;

- проведення головної рубки лісу.

 

Межа першого поясу зони санітарної охорони водонапірної башти— 15 м.

п. 8.11 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.5 .1 та п. 6.1.1 “Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та джерел господарсько-питного водопостачання”;

Відстані від проектних водопроводу і каналізації

(5 м в обидві сторони від труби*, самопливні каналізаційні мережі – 3 м в кожну сторону від бокової стінки трубопроводу)

Додаток 8.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.5.3 СанПіН 2640-82

- забороняється будь-яке будівництво з улаштуванням фундаментів;

- проведення земляних робіт тільки за узгодженням з експлуатуючою організацією

Санітарно-захисна зона локальних очисних типу “Біотал” - 5м

п. 17.1.1, прим. 7 до таблиці 30 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»

 

Технічні умови локальних очисних споруд типу “Біотал”

- забороняється будь-яке будівництво з улаштуванням фундаментів;

- проведення земляних робіт тільки за узгодженням з експлуатуючою організацією

Санітарно-захисна зона локальних очисних типу “ЕКМА” - 25м

п. 17.1.1, прим. 8 до таблиці 30 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»

Технічні умови локальних очисних споруд типу “ЕКМА”

Зооветиринарні розриви

Відстань від скотарських ферм фермерських господарств до автомобільних шляхів місцевого значення - 50 м;

Табл. 2 ВНТП АПК-01.05 “Скотарські підприємства”;

Дотримання розривів

Відстань від тваринницьких будівель до майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції — 15 м.

Додаток 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Дотримання розривів

Відстань від молочного блоку до майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції — 60 м

Додаток 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Дотримання розривів

 Відстань від тваринницьких приміщень до  закритих  ємностей для карантинування гноєстоків — 60 м.

Додаток 15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»

Дотримання розривів

 Відстань від тваринницьких приміщень до складів кормів — 50 м.

Табл. 2 ВНТП АПК-01.05 “Скотарські підприємства”;

 

 

На території санітарно-захисної зони від тваринницького підприємства можливо розташування споруд водопровідної мережі, що обслуговують лише дане підприємство, при виявленні водопровідних споруд і мереж іншого призначення необхідне їх винесення за межі санітарної зони підприємства.

Відповідно до прим.1 пункту 5.1. “Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та джерел господарсько-питного водопостачання” - по узгодженню з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби перший пояс ЗСО для окремо розташованих водонапірних веж, в залежності від їх конструктивних особливостей може не встановлюватися.

На даний момент на території молочно-товарної ферми СТОВ “Воскобійники” біля  села Носи розташована водна свердловина (№59-5) для господарчо-питних та комунально-побутових потреб. Експлуатація даної свердловин здійснюється відповідно до “Дозволу на спеціальне водокористування” №08/78Пол від 16.12.2016 року наданого Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної адміністрації. Відповідно до умов водокористування за даним дозволом необхідно забезпечити дотримання санітарно-захисної зони суворого режиму свердловин і не допускати їх забруднення. Проектом детального плану передбачена організація даної зони для існуючої свердловини.

Також, відповідно до п. 5.7. та 5.9 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів» на підприємствах, на яких використовуються нові технології, розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені,  коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень,  проведених для району розташування  підприємств бо іншого виробничого об'єкта, буде встановлено,  що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих  речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи. Розмір і конфігурація санітарно-захисної зони, а також її зменшення (за необхідностю) визначаються  на основі обґрунтування встановленого розміру санітарно-захисної зони окремим спеціалізованим проектом, який затверджується в установленому порядку.

 

 

 

7. ПЕРЕВАЖНІ, СУПУТНІ І ДОПУСТИМІ ВИДИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ. МІСТОБУДІВНІ УМОВИ І ОБМЕЖЕННЯ (УТОЧНЕННЯ).

 

Проектом детального плану визначені основні види використання території в межах розробки: СВ-2 Проектом визначені наступні переважні, супутні і допустимі види використання даної зони.

 

Зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій СВ-2

Переважні:

- виробничі будинки і споруди тваринницьких підприємств;

- господарські та допоміжні будинки і споруди тваринницьких підприємств;

- кормові та вигульні майданчики.

- будівлі і споруди по приготуванню кормів;

- будівлі і споруди по зберіганню кормів та підстилки;

- будівлі та споруди ветеринарного призначення;

Супутні:

- автовагова;

- пункт технічного обслуговування;

- лабораторії контролю якості кормів, продукції;

- споруди по зберіганню та обробці гною;

- майданчики та навіси для зберігання засобів механізації;

- адміністративно-побутові будівлі;

- інженерні мережі та споруди, що обслуговують  підприємство;

- тимчасові стоянки вантажного та індивідуального транспорту;

- пожежний пост або депо, споруди протипоженого призначення;

- об'єкти цивільного захисту.

Допустимі (потребують спеціального дозволу або погодження):

- заклади громадського харчування, які обслуговують дану зону;

- спортмайданчики, майданчики відпочинку для працівників даного підприємства;

- малі архітектурні форми для здійснення підприємницької діяльності;

- пункти надання швидкої медичної допомоги;

- спеціалізовані магазини оптової, дрібнооптової та роздрібної торгівлі товарами власного виробництва;

- ветеринарні приймальні пункти;

-антени стільникового, радіорелейного, супутникового зв’язку.

Також проектом Детального плану території визначені містобудівні умови і обмеження для забудови земельних ділянок в межах розробки Детального плану.

 

 

 

 

 

Табл. 3

 

 

Зона сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

 СВ-2

 

1

Гранично допустима висота будівель

 

Згідно містобудівного розрахунку та відповідно до теїнологічниї потреб підприємства, а також відповідно до  «ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.2.4-3-95. “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”; ДБН Б.2.2-1-95. “Будівлі і споруди для тваринництва”; СНиП 2.11.01-85* «Здания и сооружения. Складские здания», ВНТП АПК-01.05 “Скотарські підприємства”;

ВНТП-АПК-09.06 “Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною”

 

2

 

Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки

 

 

3

Максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону).

Житлова забудова не допускається.

4

Мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд

Згідно дод. 3.1 ДБН 360-92**, а також відповідно до Державних санітарних правил забудови населених пунктів та відомчих норм (санітарних, пожежних, технологічних, зооветеринарних).

200 м -  від території тваринницького підприємства до житлової та громадської забудови(Додаток 5 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»;

додаток 1 ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств»);

100 м -  від силосних траншей  до житлової та громадської забудови (Додаток №5 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

100 м -  від будівель та споруд по зберіганню кормів  до житлової та громадської забудови (Додаток №6 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

300 м -  від майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції  до житлової та громадської забудови (Додаток №15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

15 м -  від майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції  до тваринницьких приміщень (Додаток №15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

60 м -  від майданчиків для карантирування підстилкового гною, компосту та твердої фракції  до молочного блоку (Додаток №15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

250 м -  від ємностей для карантинування гноєстоків  до житлової та громадської забудови (Прим. 1 Додатку №15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»);

60 м -  від ємностей для карантинування гноєстоків  до тваринницьких приміщень (Додаток №15 ДСП 173-96 «Державні санітарні норми і правила забудови населених пунктів»).

 

5

Планувальні обмеження (зони  охорони  пам'яток  культурної спадщини,  межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибрежно-захисні смуги, зони санітарної охорони)

30 м — зона санітарної охорони першого поясу водної свердловини (п. 8.11 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.3.1.1. та п. 6.1.1 “Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та джерел господарсько-питного водопостачання”);

15 м — зона санітарної охорони першого поясу водонапірних башт (п. 8.11 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

п.5.1. та п. 6.1.1 “Положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та джерел господарсько-питного водопостачання”);

 

 

6

Охоронювані зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Згідно ДБН 360-92** розділ 8. та додаток 8.1, 8.2 , відомчих норм та правил по системам водопостачання, водовідведення, енергопостачання.

2 м — в обидві сторони від крайнього проводу ПЛ-0,4 кВ (п. 8.23*, табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; п.5,8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209);

10 м — в обидві сторони від крайнього проводу ПЛ-10 кВ (п. 8.23*, табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; п.5,8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209);

3 м — охоронна зона ТП, від огорожі трансформторної підстанції (п. 8.23*, табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; п.5,8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209);

10 м — санітарно-захисна зона ТП, від огорожі трансформторної підстанції (п. 8.23*, табл. 8.5а* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; п.5,8,9 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 р. № 209);

5 м — від мережі водопроводу підприємства до фундаментів будівель і споруд (Додаток 8.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»);

3 м — від самопливної каналізації до фундаментів будівель і споруд (Додаток 8.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»);

5 м — санітарно-захисна зона ЛОС типу “Біотал”( п. 17.1.1, прим. 7 до таблиці 30 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»

Технічні умови локальних очисних споруд типу “Біотал”);

25 м — санітарно-захисна зона ЛОС поверхневих вод типу “ЕКМА”(п. 17.1.1, прим. 8 до таблиці 30 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» Технічні умови локальних очисних споруд типу “ЕКМА” ).

 

8. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ.

8.1. Архітектурно-планувальне рішення. Структура забудови.

Проектне рішення Детально плану території базоване на:

врахуванні вимог діючих норм та правил;

врахування існуючої дорожньої мережі;

взаємоув'язки планувальної структури об'єкту та прилеглої до нього території з існуючою планувальною структурою підприємства та оточуючих територій, відповідно до проектних рішень схем планування території району та області;

організації території з мінімізацією шкідливого впливу на житлову забудову.

В межах території, що розглядається детальним планом передбачається як функціювання існуючих будівель і споруд сільськогосподарського призначення, так і розміщення нових.

З врахуванням нормативних вимог щодо забезпечення технологічних, санітарних  вимог та вимог пожежної безпеки та планувальних обмежень, в межах території проектування планується облаштувати територію молочно-товарної ферми, господарської зони (за необхідності може функціювати окремо) та зони інженерних споруд з розміщенням відповідних будівель та споруд.

Територія молочно-товарної ферми:

- корівники, розраховані на загальне поголів'я молочних 350 корів з приблокованим доїльним блоком -  (проектні — 2 штуки);

- родільне відділення з ветериинарним блоком (проектне);

- телятник на 100 голів (існуючий);

- вигульно-кормові майданчики загальною площею — 2,05 га, зокрема проектується окремий вигульний майданчик для телят;

- навіси на вигульних майданчиках з кормушками (існуючі);

- навіси на вигульних майданчиках з кормушками (проектні);

- побутова будівля;

- карантинний майданчик для карантинування підстилки та ємності для карантинування гноєстоків (проектні);

- на півночі земельної ділянки визначені території під перспективний розвиток підприємства, але з розвитком підприємства поголів'я не повинно перевищувати нормативне, що відповідає санітарно-захисній зоні в 200 метрів.

 

 Територія господарської зони:

- склад кормів (проектний);

- сінники (проектні);

- силосні траншеї (існуючі);

- побутова будівля (існуюча, реконструкція будинка тваринника);

- пожежний пост;

- резервуари пожежного запасу води;

- насосна.

 

Територія зони інженерних споруд:

- водна свердловина (існуюча);

- водонапірні вежі (існуючі);

- КТП (існуюча);

- дизель-генераторна (існуюча).

 

СТОВ “Воскобійники” має декілька майданчиків молочно-товарних ферм, розташованих на території Шишацького та Зіньківського районів. Виходячи з даних умов адміністративна будівля підприємства розташована окремо від молочно-товарної ферми, що розглядається та інших ферм — в селі Воскобійники Шишацького району по вул. Центральній. Також окремо від ферм розташований центр по приготуванню кормів, що обслуговує всі ферми даного підприємства. Корми завозяться щоденно транспортом підприємства і подаються у корівники за допомогою ємностей по завантаженню кормів, що розташовані безпосередньо поруч з корівниками.

 

Проектом передбачений комплекс будівель і споруд для протипожежного обслуговування об'єктів:

- пожежний пост (проектний);

-  підземіні резервуари протипожежного запасу води (проектні);

- протипожежена насосна станція (проектна);

- дизель-генераторна (існуюча).

Проектом також передбачено встановлення пожежних гідрантів на водній мережі в межах проектування.

 

Для обслуговування підприємства використовуються наступні інженерні мережі та споруди:

- водна свердловина для господарсько-питного та протипожежного водопостачання  (існуюча). На дану свердловину оформлений “Дозвіл на спеціальне водокористування” №08/78Пол від 16.12.2016 року. Проектом детального плану запропонована організація першого поясу  зони санітарної охорони свердловини;

- дві водонапірні вежі (існуючі), підключені до мережі водопроводу підприємства для розподілення води по території молочно-товарної ферми та господарської зони (підведення до побутових і тваринницьких приміщень, підведення водопроводу до вигульних майданчиків, забезпечення потреб пожежегасіння, тощо);

- КТП для забезпечення потреб  в електриці;

- повітряні та підземні кабельні електричні мережі низької напруги;

- локальні очисні споруди типу “Біотал” для очищення побутових стоків з будівель (проектні);

локальні очисні споруди типу “ЕКФА” для очищення поверхневих стоків підприємства.

 

Розміщення будівель на ділянці проектування виконане відповідно прийнятого зонування території сільськогосподарських підприємств.

 

Вигульно-кормовиі майданчики на території підприємства розраховані відповідно до  таблиці 16  ВНТП АПК-01.05. Корівники та вигульно-кормові майданчики, а також доїльна зала сполучаються за допомогою галерей та скотопрогонів.

Проектом передбачена зручна система автомобільних проїздів на території молочно-товарної ферми та господарської зони, відповідно до технологічних та транспортних вимог, а також мережа пішохідних доріжок з твердим покриттям.

Територія молочно-товарної ферми та господарської зони  озеленені, між фермою та господарською зоною, а також на південь від земельної ділянки між господарською зоною та житловою забудовою села Носи проектом запропоновано розміщення смуги зелених насаджень санітарно-захисного призначення, що складається з дерев та чагарників. Дана смуга висаджується з метою додаткового санітарного захисту житлової забудови. На ділянці-молочно-товарної ферми та господарської зони передбачено облаштування газонів та квітників.

Основні споруди розташовано відповідно до вимог ДБН 360-92* “Планування і забудова територій”, ДБН Б 2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”,  ДБН Б.2.2-1-95. “Будівлі і споруди для тваринництва” ВНТП АПК-01.05 “Скотарські підприємства” з урахуванням санітарно-гігієнічних, зооветеринарних, протипожежних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих вимог будівництва.

Планувальні обмеження, які виникають з реалізацією планувальної діяльності не перешкоджають розвитку прилеглих територій і реалізації інвестиційних намірів.

Передбачається розміщення будівель ІІ-ІІІ ступеня вогнестійкості.

В'їзд/виїзд на/з території підприємства здійснюється з північно-східного (основний) та західного (додатковий) боків за допомогою  місцевих проїздів.

 

8.2. Трудові ресурси.

Для ефективної діяльності молочно-товарної ферми та господарської зони орієнтовна потреба в трудових ресурсах становить 20 чоловік. Для господарської зони — 7 чоловік.

 

 

8.3. Комплексний благоустрій та озеленення.

Під час проектування благоустрою територій сільськогосподарського підприємства слід керуватися  ДБН Б 2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств” та ДБН Б.2.2-5:2011 “Благоустрій територій”.

Завданням благоустрою є: організація належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та інших об’єктів.

Елементами благоустрою є:

- покриття майданчиків, проїздів;

- зелені насадження в санітарно-захисних зонах;

- будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

- засоби та обладнання зовнішнього освітлення;

- будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

- інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

У проекті передбачаються наступні заходи з благоустрою території:

- влаштування проїздів з твердим покриттям на території молочно-товарної ферми та господарської зони;

- влаштування пішохідних доріжок з покриттям з бетонної плитки напівсухого пресування;

- проведення технічної і біологічної рекультивації родючого шару ґрунту, порушеного в процесі влаштування дорожніх покриттів та будівництва;

- влаштування огорожі навкруги молочно-товарної ферми, господарської зони та зони розміщення інженерних споруд;

- влаштування огорожі вигульних майданчиків та скотопрогонів;

- впорядкування озеленення на території підприємства (влаштування клумб, газонів, вирубка чагарників);

- нічне освітлення території;

- влаштування майданчику для відпочинку працюючих;

- влаштування паркувального майданчику для легкових автомобілів та велосипедів;

- влаштування майданчиків контейнерів для сміття.

Основний перелік елементів благоустрою на території пішохідних комунікацій має включати: тверді види покриття, елементи сполучень поверхонь, озеленення, урни та контейнери для побутових відходів, освітлювальне обладнання.

Стоянки для зберігання легкових автомобілів та велосипедів розміщуються у стороні від основних транспортних та пішохідних потоків із забезпеченням умов маневреності. Розміри стоянки легкових автомобілів розраховуються згідно ДБН В.2.3-15-2007 та ДБН В.2.2-17:2006, 10% місць, але не менше 1 місце, треба виділяти для інвалідів. Детальним планом території прийняте розміщення паркувальних майданчиків ззовні від огорожі молочно-товарної ферми та господарської зони.

Розміри майданчиків для стоянки велосипедів визначаються з розрахунку їх кількості за зміну (від 5% до 7%).

Обов'язковий перелік елементів благоустрою на майданчиках для стоянки легкових автомобілів та велосипедів включає тверді види покриття, елементи сполучення поверхонь, обладнання для паркування велосипедів, розмітку, освітлювальне обладнання, урни.

У випадку виявлення при проведенні робіт по зведенню будівель і споруд археологічних об’єктів необхідно зупинити роботи та повідомити про це органи охорони пам’ятників.

 

8.4. Організація руху транспорту і пішоходів.

Транспортна схема на прилеглих до ділянки проектування територіях з розташуванням нових будівель і споруд молочно-товарної ферми та господарської зони зазнає невеликих змін — з організацією першого поясу охорони водної свердловини буде ліквідовано ґрунтовий проїзд.

Проектом передбачене облаштування окремих проїздів на територію молочно-товарної ферми та у господарську зону.

На територію молочно-товарної ферми основний вїзд здійснюється з південного боку, додатковий передбачений з ґрунтової дороги у північно-західній частині підприємства. Обидва в'їзди обладнуються дезбар'єрами.

На територію господарської зони основний в'їзд здійснюється з південно-східного боку, додатковий передбачений з ґрунтової дороги у західній частині.

Також передбачений проїзд з твердим покриттям до зони розміщення інженерних споруд.

Враховуючи технологічні та транспортні процеси в межах території проектування, проектом передбачено схему руху транспорту  з урахуванням можливості проїзду до існуючих та проектних будівель і споруд, в тому числі, пожежного транспорту. Схема руху транспорту прийнята проти годинникової стрілки. Передбачений паркувальний майданчик для тимчасової стоянки автомобілів працівників перед основним в'їздом на територію молочно-товарної ферми та до господарської зони, в тому числі по одному машино-місцю передбачено для осіб з особливими потребами.

Рух автомобільного транспорту передбачається по проїздах з твердим покриттям. Проїзди запроектовані виходячи з передбаченої проектом схеми руху вантажного та технологічного транспорту.   Розрахункову швидкість руху транспорту прийнято не більше 10 км/год. Обмежений рух обслуговуючого спеціалізованого транспорту, як то сміттєвозів, пожежних машин, тощо приймається зі швидкістю 10 км/год.

Для уникнення обледеніння проїздів в зимовий період року та підвищення безпеки руху рекомендується посипати проїжджу частину спеціальними сумішами.

Пішохідний рух по території здійснюється по пішохідним доріжкам з твердим покриттям, відповідно до виробничих та побутових потреб.

 

 

9. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ.

9.1. Інженерне забезпечення.

При розробці розділу «Інженерне забезпечення» використані чинні нормативні документи:

ДБН 360- 92** Містобудування.  Планування і забудова міських і сільських поселень;

ДБН В.2.2-1-95 «Будівлі і споруди для тваринництва»;

ВНТП-АПК-01.05 «Скотарські підприємства»;

ВНТП АПК-01.05 “Скотарські підприємства”;

ВНТП-АПК-09.06 “Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною”

ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;

ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди Основні положення проектування»;

ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»;

ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення,  вентиляція і кондиціювання».

Розділ виконано у вигляді схеми, де подано принципові рішення щодо інженерного забезпечення території. Більш детальні розрахунки будуть виконані на подальших стадіях проектування (“Проект”, “Робоча документація”), відповідно до отриманих технічних умов.

 

Водопостачання. Джерелом питного водопостачання для молочно-товарної ферми та господарської зони прийнятий існуючий водопровід підприємства від існуючої  водної свердловин. Проектом передбачене підключення проектних будівель до існуючого водопроводу.  Для потреб пожежогасіння передбачається розташування додаткового протипожежного водопроводу та пожгідрантів в межах проектування, з підведенням води від проектних резервуарів протипожежного запасу води. Остаточні рішення по вибору та точці підключення питного та протипожежного водопроводів виконати на подальших стадіях проектування (“Проект”, “Робоча документація”).

Категорія системи господарського водопостачання території — ІІ.

Норми середньодобового споживання питної води для тварин, що розміщені на молочно-товарній фермі приймаються згідно з додатком 4, ДБН В.2.2-1-95 «Будівлі і споруди для тваринництва», табл.24 ВНТП-АПК-0105 «Скотарські підприємства». Норми середньодобового споживання технічної води приймаються згідно з табл.24 ВНТП-АПК-0105 «Скотарські підприємства». Проектом Детального плану прийняті усереднені показники для даної молочно-товарної ферми (рівень молочної продуктивності корів прийнятий 7000 кг, також враховані потреби на напування телят):

- середньодобове споживання пітної води для тварин — 22,0 м3/добу;

- середньодобове споживання технічної води — 2,6 м3/добу;

- господарчо-побутові потреби — 0,5  м3/добу.

Для господарської зони середньодобові потреби на господарсько-побутові потреби прийняті 0,3  м3/добу.

Більш детальні розрахунки проводяться на подальших стадіях проектування (“Проект”, “Робоча документація”).

Поливання зелених насаджень і твердих покриттів здійснюється окремою системою поливального водопроводу для чого можуть бути використані очищені поверхневі води. Дане питання буде вирішене на подальших стадіях проектування.

Витрати на внутрішнє пожежогасіння прийняті відповідно до табл.4 ДБН В.2.5-64 (див. Розділ 8.5 даного проекту)

 Для розрахунку необхідного протипожежного об'єму води приймаються витрати для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води,  та складають 20 л/с на одну пожежу.

Необхідний протипожежний об'єм води зберігається в пожежних підземних резервуарах (кількість не менше 2-х), ємкість яких повинна забезпечувати витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння протягом трьох годин, що складає 324 м куб.

Розрахункова кількість одночасних пожеж — 1.

Тривалість гасіння пожежі — 3 години.

Максимальний строк відновлення пожежного об'єму води повинен бути не більше ніж 72 години.

 

Каналізація. В межах території проектування передбачається централізована система господарсько-побутової каналізації з відведенням стоків в локальні очисні споруди або в водонепроникні вигрібні ями ємністю 25 м3 що розташовані в межах ділянки.

Внутрішня каналізація тваринницьких будівель передбачається двох типів для відведення:

а) виробничих стічних вод від миття тварин, прибирання приміщень, від миття устаткування (посуду, апаратури тощо), а також від проточних напувалок;

б) господарсько-побутових вод від санітарних приладів.

Схему каналізування прийнято наступну:

господарсько-побутові стоки від споруд самопливними мережами надходять на локальні очисні споруди типу, що проектуються, звідки умовно-чисті води надходять на точки скидання, також можливе застосування водонепроникних ям з подальшим вивезенням на утилізацію за допомогою спеціалізованого транспорту.

виробничі стоки від миття тварин, прибирання приміщень, тощо самопливними мережами надходять у водонепроникнені ями з подальшим вивезенням на утилізацію за допомогою спеціалізованого транспорту.

Орієнтовна кількість стоків молочно-товарної ферми за добу:

виробничих  — 2,6 м3/добу;

господарсько-побутових— 0,5  м3/добу.

Орієнтовна кількість стоків господарської зони за добу:

господарсько-побутових— 0,3  м3/добу.

Остаточне місцерозташування очисних споруд та водонепроникних ям, розрахунок самопливних мереж господарсько-побутової каналізації буде прийнятий на подальших стадіях проектування (“Проект”, “Робоча документація”).

Способи утилізації гною детально розробляються на подальших стадіях проектування. Проектом детального плану передбачені місця для карантинування підстілки та рідкої фракції на території молочно-товарної ферми. По закінченню карантинного терміну гній вивозиться в робоче гноєсховище за межами молочно -товарної  ферми.

Прийняті способи утилізації гною повинні забезпечувати економічне-доцільне і безпечне у ветеринарно-санітарному відношенні використання всієї кількості гною, яка надходить від тварин.

 

 

 

 

Дощова каналізація.

Для очищення найбільш забрудненої частини поверхневих стічних вод містобудівною документацією передбачено використання локальних очисних споруд (ЛОС) типу “ЕКМА”, що розроблені ПП “ЕКОПОД” м. Київ.

Продуктивність очисних споруд дощової каналізації, місце та розміри майданчику для їх розташування, місце та умови скидання очищених дощових вод вирішуються на подальших стадіях проектування (стадія “Проект”, “Робочий проект”) відповідно до вимог Полтавської санітарно-епідеміологічної станції та Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації.

 

Опалення та вентиляція.

Тваринницькі будівлі та будівля доїльної зали. Опалення та підігрів води в даних будівель здійснюється за допомогою твердопаливних котлів, що розташовуються у відокремлених приміщеннях теплогенераторних.

Розрахункова температура зовнішнього повітря прийнята:

- у холодний період -23°С;

- у теплий період  + 29.4°С.

Теплоносій - гаряча вода з параметрами 80-60°С.

Трубопроводи - приймаються металопластикові (системи опалення та теплопостачання калориферних установок) та сталеві по ГОСТ 3262-75* (об'язка обладнання котельні) з нанесенням теплової ізоляції на магістральні трубопроводи.

В приміщенні теплогенераторної передбачена загальнообмінна природна витяжна вентиляція та припливна вентиляція, яка забезпечує трикратний повітрообмін і приплив необхідної кількості повітря для спалювання палива.

Вентиляція припливно-витяжна змішана — з механічним та природним спонуканням. Видалення повітря за допомогою дефлекторів, витяжних вентиляційних каналів. На перехідний період передбачається аерація приміщень. З метою зниження енерговитрат та поліпшення зоогігієнічних умов проектування систем забезпечення мікроклімату слід здійснювати на основі посиленого теплозахисту будівель.

 

Господарсько-побутові будівлі, пожежний пост. Опалення від електроконвекторів. Підігрів гарячої води від електричних бойлерів.

Вентиляція припливно-витяжна змішана — з механічним та природним спонуканням.

 

Сінник. Склад зберігання кормів. Опалення не передбачене.

Вентиляція припливно-витяжна — з природним спонуканням.

 

Електропостачання.

Передбачається здійснення електропостачання від існуючої повітряної лінії 0,4 кВ, за допомогою підземних кабелів електропостачання або повітряних ліній низької напруги. Остаточно джерело живлення від державної електромережі та тип ліній (підземні або повітряні) буде визначено техумовами на подальших стадіях проектування (“Проект”, “Робоча документація”).

Навантаження підраховується відповідно до технологічних вимог з проектування та у відповідності до діючих нормативних документів.

 

9.2. Інженерна підготовка та інженерний захист території.

Інженерна підготовка території – це комплекс інженерних заходів і споруд з освоєння території для відповідного містобудівного використання, поліпшення санітарно-гігієнічних умов та мікроклімату.

Інженерна підготовка території  містить комплекс технічних заходів по приведенню природних умов території в стан, що задовольняє потреби будівництва та експлуатації будівель і споруд, а також санітарно-гігієнічні вимоги. Інженерну підготовку території передбачено з урахуванням інженерно-геологічних умов, рішень генерального плану, призначення окремих будівель і споруд, розміщених на території підприємства та їх об'ємно-планувальних рішень.

Основними видами інженерної підготовки території є: вертикальне планування, відведення поверхневих вод.

Схему інженерної підготовки території та вертикального планування детального плану виконано на основі креслення “Проектний план” та на матеріалах топогеодезичного знімання, наданого замовником. Система висот — Балтійська.

Інженерна підготовка та вертикальне планування території здійснюється з метою підготовки території для розміщення нових споруд, а також об'єктів інженерно-планувальної інфраструктури, які передбачені рішенням Детального плану.

Схема розроблена за принципами максимального збереження існуючого рельєфу та мінімального перетворення місцевості з урахуванням інженерних та архітектурно-планувальних вимог.

Схемою передбачається влаштування проектних проїздів та майданчиків з асфальтобетонним покриттям.

При розробці схеми за основу було взято відмітки існуючого рельєфу, відмітки проїздів з твердим покриттям.

Схемою передбачається:

- забезпечення відведення поверхневих вод;

- забезпечення проектних відміток в точках перехрещення осей проїздів та в характерних місцях;

- забезпечення та дотримання нормативних поздовжніх ухилів на проїздах та тротуарах, які регулюють швидкість води і виключають ерозію ґрунтів на прилеглих територіях;

- забезпечення мінімального обсягу земляних робіт;

- створення безпечних умов руху транспорту і пішоходів;

- забезпечення відстаней видимості в плані.

 

Інженерний захист територій - комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб’єктів господарювання від їх наслідків та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціювання суб’єктів господарювання і територій в особливий період.

Необхідність здійснення інженерного захисту об'єктів, у проектній документації слід визначати на основі вимог ДБН В.1.1-25:2009, а термін служби інженерного захисту повинен відповідати терміну служби об'єктів, які захищаються. Склад заходів інженерної підготовки встановлюється залежно від природних умов освоюваної території (рельєфу, ґрунтових умов, міри затоплюваності, заболоченості і т. д.) та у відповідності з діючими нормами та правилами.

Основні завдання захисту населення і території під час надзвичайних ситуацій забезпечуються виконанням заходів єдиної системи цивільного захисту, яка розробляється в складі схеми планування території Шишацького району, відповідно до ДБН Б.1.1-5:2007 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) в містобудівній документації”.

На території молочно-товарної ферми та господарської зони, зокрема, необхідно передбачити первинні укриття для персоналу підприємств, якими можуть слугувати підвальні приміщення побутових будівель.

Для об'єктів, що належать суб'єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, перелік яких наведений у “Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. №6” в складі  містобудівних умов і обмежень, які будуть надані для подальших стадіях проектування об'єктів, зазначених в переліку, необхідно передбачити вимогу щодо  розробки даного розділу відповідно до ДСТУ Б А.2.2-7:2010 “Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єктів”. Відповідно до наказу Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 23.05.2012 №829 «Про реалізацію інженерно-технічних заходів під час проектування об’єктів будівництва» для отриманням вихідних даних та вимог для розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації на об'єкт необхідно звернутися до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області.

 

 

9.3. Містобудівні заходи з охорони навколишнього середовища.

 

З метою дотримання стану навколишнього середовища на належному рівні, який вимагають чинні нормативні акти, документацією передбачається ряд заходів по раціональному використанні природних ресурсів, охороні атмосфери, водних об'єктів та ґрунту від забруднення, захисту від шуму, вібрації, електричних та магнітних полів, забезпеченню радіаційної безпеки та санітарному очищенню території.

Весь комплекс заходів повинен бути спрямований на дотримання норм гранично допустимих викидів (ГДВ) та гранично допустимих скидів (ГДС) хімічних та біологічних інгредієнтів (викидів від автотранспорту, відходів сільськогосподарських та тваринницьких підприємств: гною, стічних вод, шкідливих газів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів тощо) в атмосферне повітря, ґрунт, поверхневі і підземні водні джерела, продукти харчування, а також на дотримання встановлених захисних зон від сільськогосподарських підприємств до сельбищної території сільських та міських поселень або територій, що прилягають до них, згідно з санітарними нормами.

Метод і ступінь очищення стічних вод від господарського-побутових стоків повинні визначатися в залежності від місцевих умов з урахуванням можливого використання очищених стічних вод для сільськогосподарських потреб та повинні забезпечувати екологічну безпеку згідно з діючими санітарними правилами та нормами. Повторне використання виробничих стічних вод від тваринницького підприємства не допускається.

З метою захисту повітряного басейну передбачене очищення повітря, що викидається в атмосферу:

від сірководню, аміаку, вуглекислого газу - за допомогою спеціальних установок. Розбавлення шкідливостей досягається за допомогою загальнообмінної вентиляції;

від пилу, полови, залишків кормів - за допомогою пилоуловлюваних споруд;

від мікроорганізмів - обробкою бактерицидними лампами та ультрафіолетовим устаткуванням;

від неприємних запахів, які надходять з відходів - шляхом удосконалення технології обробки та застосування спеціальних дезодорантів.

З метою охорони водних ресурсів передбачається:

використання маловодної технології прибирання гною;

скорочення витрат води за рахунок впровадження оборотних систем водопостачання та використання очищених поверхневих вод;

впровадження прогресивних та економічно-ефективних методів очищення стоків.

Містобудівним заходом з метою зменшення негативного впливу викидів на житлову забудову села Носи є облаштування додаткового озеленення санітарно-захисної зони в бік села. Кількість дерев та кущів, їх породи, уточнені місця посадки будуть показані в спеціалізованому проекті встановлення та облаштування санітарно-захисної зони.

Ліміти викидів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище розробляються на основі нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) і гранично допустимих скидів (ГДС) та дозволу на викиди, скиди і затверджуються органами охорони навколишнього середовища.

При розробці в проекті заходів по охороні навколишнього середовища слід керуватися законами України та санітарними нормативами, які регламентують ці питання.

 

9.4. Санітарна очистка території.

Завданням санітарної очистки території є вивіз та знезараження побутових відходів з проектної території.

Сухе побутове сміття, тверді відходи та сміття з території збирається у контейнери для сміття.

На території  передбачається місце для встановлення контейнерів для сміття. Містобудівною документацією пропонується передбачити окремі контейнери для скла, пластмаси, паперу, металевих банок та харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче звалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшим їх переробленням за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах.

Місце, куди здійснюється періодичне вивезення сухого побутового сміття, твердих відходів погоджується відповідно до вимог Полтавської обласної санітарно-епідеміологічної станції та департаменту екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації.

Вивіз гною з території молочно-товарної ферми здійснюється з ємностей для карантинування гноєстоків та майданчику для карантинування підстилки за межі підприємства в робоче гноєсховище по прийнятій схемі.

9.5 Протипожежні заходи. Охорона праці.

Охоронні заходи вимагають:

передбачення в проекті зовнішнього пожежогасіння і первинних засобів пожежогасіння;

дотримання на робочих місцях Правил безпеки та Інструкції з охорони праці.

Протипожежні заходи.

Для забезпечення пожежної безпеки будівель і споруд в межах території проектування передбачено влаштування протипожежного водопроводу із розташуванням на ділянці проектування пожгідрантів. Протипожежний запас води зберігається в пожежних резервуарах, що розміщені на ділянці проектування. Для забезпечення необхідного напору води передбачено розташування протипожежної насосної станції. В якості другого джерела енергопостачання, відповідно до п.11.2 ДБН В.2.5-74:2013, пропонується використати автономне джерело електроенергії — дизель-генераторну. Остаточно джерело резервного електропостачання та його розташування на ділянці проектування пропонується визначити на наступних стадіях проектування.

Витрати на внутрішнє пожежогасіння приймається відповідно до табл.4 ДБН В.2.5-64:2012:

будівлі корівників, телятник, доїльна зала - 2 струмені по 5 л/с;

будівля прохідної та пожежний пост - не передбачається у відповідності до п.8.4а ДБН В.2.5-64:2012;

господарсько-побутова будівля - не передбачається у відповідності до п.8.4е ДБН В.2.5-64:2012;

сінник та склад кормів не передбачається у відповідності до п.8.4ж ДБН В.2.5-64:2012.

Для розрахунку необхідного протипожежного об'єму води приймається будівля, що потребує найбільших витрат води та складають 2 струмені по 5 л/с.

Зовнішнє протипожежне водопостачання передбачене з врахуванням вимог ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди” та складається з:

підземні пожежні резервуари;

протипожежна насосна станція;

дизель-генераторна в якості другого джерела енергопостачання насосної станції;

мережа протипожежного водопроводу;

пожежні гідранти на мережі протипожежного водопроводу.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння прийняті згідно з табл.5 ДБН В.2.5-74:2013 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди” для:

корівники, телятник, склад кормів - 20 л/с;

доїльна зала,  сінники — 15 л/с;

будівля прохідної та пожежний пост - по 10 л/с для кожної будівлі;

господарсько-побутові будівлі - 15 л/с.

 Для розрахунку необхідного протипожежного об'єму води приймаються витрати для будівлі, що вимагає найбільшої витрати води,  та складають 20 л/с на одну пожежу.

Необхідний протипожежний об'єм води зберігається в пожежних підземних резервуарах (кількість не менше 2-х), ємкість яких повинна забезпечувати витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння протягом трьох годин, що складає 324 м куб.

Розрахункова кількість одночасних пожеж — 1.

Тривалість гасіння пожежі — 3 години.

Максимальний строк відновлення пожежного об'єму води повинен бути не більше ніж 72 години.

Остаточно спосіб гасіння зовнішньої та внутрішньої пожеж, уточнення необхідних витрати води на ці потреби, склад додаткового протипожежного облаштування  об'єктів, уточнення місць розташування пожежних резервуарів, уточнення трасування мереж протипожежного водопостачання та їх гідравлічний розрахунок пропонується виконати на подальших стадіях проектування (стадії “Проект” і “Робоча документація”).

На даний момент пожежне депо на відстані 2 км від території проектування по дорогах загального користування відсутнє. Відповідно до вимог п.3.31 ДБГ Б.2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств” на території передбачений пожежний пост.

Заходи з безпеки і охорони праці повинні враховувати настанови і вимоги Закону України «Про охорону праці», ДБН А.3.2-2, ДНАОП 2.0.00-1.01-00.

Скотарське підприємство (комплекси, ферми, малі ферми) має бути забезпечене санітарно-побутовими приміщеннями.

Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям згідно з типовими галузевими нормами стосовно до груп виробничих процесів.

10. ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ

Реалізація положень детального плану передбачається на протязі трьох років.

На першому етапі виконується інженерна підготовка території, підведення та перенос (за необхідністю) інженерних мереж, будівництво корівників та доїльного блоку, родильного відділення з ветеринарним блоком, влаштування кормово-вигульних майданчиків.

На другому етапі проводиться будівництво будівель і споруд господарської зони (окрім пожежного посту, будівництво якого здійснюється на першому етапі.)

На протязі строку реалізації також виконується благоустрій прилеглої території.

 

 

 

11. ПЕРЕЛІК ВИХІДНИХ ДАНИХ

1. Розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №72 від 28.02.2018 р. “Про розроблення детального плану частини території Шишацької селищної ради за межами населеного пункту”.

2. Завдання на проектування “Детального плану території молочно-товарної ферми, розташованої за межами населеного пункту (с. Носи) на території Воскобійницького старостинського округу Шишацької селищної ради Шишацького району.”

3. Розпорядження голови Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області №162 від 27.06.2018 р. “Про внесення змін до розпорядження голови райдержадмінвстрації №72 від 28.02.2018 року”.

4. Викопіювання з основного креслення “Схеми планування Полтавської області”, затвердженої рішенням 16 сесії Полтавської обласної ради 6 скликання від 23.05.2013р

5. Дані з пояснювальної записки “Схеми планування Полтавської області”, затвердженої рішенням 16 сесії Полтавської обласної ради 6 скликання від 23.05.2013р.

6. Викопіювання з Проектного плану “Проекта районной планировки Шишацкого района Полтавской области”, розробленого у 1986 році Українським науково-дослідним та проектним інститутом цивільного сільського будівництва “Укрндіцивільсільбуд”.

7. Дані з пояснювальної записки “Проекта районной планировки Шишацкого района Полтавской области”, розробленого у 1986 році Українським науково-дослідним та проектним інститутом цивільного сільського будівництва “Укрндіцивільсільбуд”.

8. Державний акт на право власності на земельну ділянку. Серія ЯИ №528016.

9. Договір оренди землі від 01 серпня 2012 р. зареєстрований у Відділі Держкомзему у Шишацькому  районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.09.2012 року № 532570004000770.

10. Акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду.

11. Кадастровий план земельної ділянки №5325781200:00:015:0042.

12. Дані з технічного паспорту на виробничі будівлі молочно-товарної ферми по вул. Центральна №89 в селі Носи Шишацького району (Схематичний план земельної ділянки).

13. Інженерно-топографічний план М1:2000 території молочно-товарної ферми в с. Носи, Шишацького району Полтавької області.

14. Дозвіл на спеціальне водокористування №0878/Пол від 16 грудня 2016 року.

 

 

 

 

 

 

 

12. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДО ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

1

Території

 

 

 

  1.1

Площа території в межах проекту

га

11,51

 

 

у тому числі:

 

 

 

 

площа сільськогосподарських територій СВ-2

га

11,51

 

 

 

 

 

 

2.

Комплекс будівель і споруд молочно-товарної ферми.

 

 

 

2.1.

Площа території молочно-товарної ферми

га

4,73

 

2.1.1.

Площа забудови

м2

778,0

 

2.1.3.

Площа вигульних майданчиків 

м2

20500,0

 

2.1.2.

Площа твердого покриття, в тому числі вимощення та пішохідних доріжок

м2

 

м2

6017,0

 

1527,0

 

2.1.3.

Площа озеленення

м2

20005,0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.

Інженерне обладнання

 

 

 

2.2.1.

Водопостачання

 

 

 

 

Водоспоживання, всього, в т.ч.

м3/добу

25,1

 

 

- для напування тварин

м3/добу

22,0

 

 

- для господарсько-побутових потреб

м3/добу

0,5

 

 

- для виробничих потреб

м3/добу

2,6

 

 

На пожежні потреби

л/с

20,0

 

 

 

 

 

 

2.2.2.

Водовідведення

 

 

 

 

- господарсько-побутові стоки

м3/добу

0,5

 

 

- виробничі стоки

м3/добу

2,6

 

 

 

 

 

 

3.

Комплекс будівель і споруд господарського двору.

 

 

 

3.1.

Площа території господарської зони

га

3,16

 

3.1.1.

Площа забудови

м2

5900,0

 

3.1.2.

Площа твердого покриття, в тому числі вимощення та пішохідних доріжок

м2

 

м2

6758,0

 

1345,0

 

3.1.3.

Площа озеленення

 

18,915

 

 

 

 

 

 

3.2.

Інженерне обладнання

 

 

 

3.2.1.

Водопостачання

 

 

 

 

Водоспоживання, всього, в т.ч.

м3/добу

 

 

 

- для господарсько-побутових потреб

м3/добу

0,3

 

 

На пожежні потреби

л/с

20,0

 

 

 

 

 

 

3.2.2.

Водовідведення

м3/добу

0,3

 

 

 

 

 

 

4.

Зона  інженерних споруд

 

 

 

4.1.

Площа території

га

0,31

 

4.1.1.

Площа забудови

м2

15,0

 

4.1.2.

Площа твердого покриття, в тому числі вимощення та пішохідних доріжок

м2

 

м2

292,0

 

55,0

 

4.1.3

Площа озеленення

м2

30693,0

 

 

 

 

 

 

5.

Інші території.

 

 

 

 

Всього площа.

га

3,31

 

 

Площа твердого покриття.

м2

2005,0

 

 

 

 

 

 

 

ДолученняРозмір
001.jpg89.11 КБ
002.jpg65.63 КБ
003.jpg107.79 КБ
004.jpg109.31 КБ
005.jpg67.93 КБ
Наверх ↑