Звіт по роботу КУ «Центр надання соціальних послуг Шишацької селищної ради« за 2018 рік

Версія для друкуВерсія для друку

Звіт по роботу КУ « Центр надання соціальних послуг Шишацької селищної ради « за 2018 рік .

Соціальна робота, згідно визначення Європейської Асоціації Шкіл соціальної роботи, –професійна діяльність, яка сприяє соціальним змінам та розвитку, соціальній єдності, а також наснаженню та незалежності людей, залучає окремих фізичних осіб, групи, та суспільні структури до вирішення проблем осіб, сімей що перебувають в складних життєвих обставинах та покращення якості їх життя та добробуту, на засадах принципів соціальної справедливості, дотримання прав людини, колективної відповідальності та поваги, протидіє факторам соціального виключення та сприяє дотриманню прав людини.

Особливо важливою соціальна допомога стає в часи скрути для країни та народу, адже багато людей стають безпорадними перед труднощами, що їм підносить сучасне життя. І тоді вже ніяк не обійтись без спеціалізованих установ, що фахово надаватимуть соціальну допомогу всім хто її потребує.

Однією з таких установ Шишацької об’єднаної територіальної громади є Центр надання соціальних послуг. На сьогодні Центром обслуговуються понад дві з половиною тисячі мешканців Шишацького району. До структури центру входять п’ять відділень, що надають допомогу різним категоріям людей.

Але сьогодні хочеться говорити не про структури, нормативи та положення. Головною в роботі Центру є ЛЮДИНА, що потребує допомоги.

Нажаль останнім часом в українському суспільстві вкорінилася думка, що соціальна допомога – це односторонній обов’язок держави перед громадянами, яким винні всі і вся. Та своєю роботою Центр надання соцпослуг прагне підвищити здатністьлюдини до розвитку, самостійного вирішення власних проблем, та покращення спроможності сім’ї чи особи справлятися із труднощами з допомогою фахівців та спеціалістів з соціальної роботи.

Після цього ліричного відступу про наболівше, давайте поговоримо про людей з якими найчастіше доводиться працювати фахівцям Центру.

Найбільшою категорією як у кількісному, та і у трудоємному показнику є люди похилого віку, люди з особливими потребами. Так склалося, що сьогодні в нашій країні саме ця категорія населення є найменшзахищеною. Особливо складно зараз самотнім стареньким, або таким що залишились без піклування родини. Можна багато говорити про моральний аспект такого явища як самотня старість та рівень розвитку суспільства в якому це відбувається. Та 44 соціальним робітникам Центру розмірковувати не має часу, адже треба наносити для стареньких води із колодязя, сходити до магазину, аптеки чи пошти, прибратися в домі, а головне просто поговорити чи вислухати. Не будемо сперечатися, що характери та забаганки у наших підопічних не завжди як мед, та повага до віку завжди переважує та згладжує гострі моменти.

            Та є такі старенькі, що вже не в змозі  самостійно вести домашнє господарство та утримувати себе. Для таких людей при Центрі створено стаціонарне відділення для тимчасового та постійного проживання. На сьогодні у відділенні проживає 20 стареньких, що спокійні за своє завтра, за те що вони їстимуть, у що вдягнуться, де прихилять голову та як лікуватимуться.

А для людей похилого віку, що не втратили жагу та інтерес до життя, при Центрі створено «Університет ІІІ віку», що діє як в Шишаках та і по старостинських округах громади. Тут всі охочі можуть займатися рукоділлям, народною творчістю, є навіть бажаючі освоювати новітні технології, а саме робота з комп’ютером та смарттехнікою. Досі не змовкають розмови про феєричний виступ команди учасниці Університету з Сагайдацькогостаростинського округу на конкурсі « Анумо, бабусі!». Хіба ж можна назвати цих яскравих та життєрадісних жінок людьми похилого віку!

Та Центр підтримує не лише душу наших стареньких у піднятому настрої, а й піклується про їхнє здоров’я. Для цього створена унікальна матеріальна база, що здатна поставити на ноги найбільшого скептика. Як часто медичні сестри Центру, після довгих умовлянь та переконань, бачили, як задоволені клієнти після проходження курсу реабілітаційних процедур один поперед одного йшли записуватися на новий курс. До речі, медичний супровід та реабілітація надається не лише людям похилого віку, а й особам з інвалідністю всіх вікових категорій та учасникам АТО і їх сім’ям.

Про останню категорію хочеться згадати окремо. Ось вже чотири роки матері та дружини нашої країни не можуть спати спокійно, знаючи що в зоні АТО їх рідні стоять на варті нашого добробуту. Та по поверненню додому для бійців та їх родин війна не закінчується. Саме тому Центром надання соцпослуг створюються умови для психологічної та фізичної реабілітації як бійців, так і їхнього тилу – дружин, батьків та дітей.

Про дітей також не забудемо згадати. Ось вже рік як Центр надає послуги дітям з інвалідністю та їх родинам. Доки країна лише починає говорити про інклюзію (поки що лише в освітніх закладах), фахівці Центру намагаються ввести поняття інклюзії хоча б в Шишацькій громаді. Адже замало просто допомоги дітям та їх батькам, що все одно змушені будуть закритися у своїй проблемі від інших. Важливо говорити зі звичайними людьми, тими що зітхають у слід мами з інвалідним візочком, чи тими що просто не помічають такої матусі. Важливо донести до них про рівність таких дітей та їх бажання бути частиною громади.

Особи з інвалідністю є ще однією важливою категорією обслуговування Центру надання соцпослуг. Наша допомога не обмежується  курсом  реабілітації. До послуг як осіб з інвалідністю, так і інших категорій осіб, що обслуговуються Центром, першокласний перукар, швачка, майстер з ремонту взуття. Всі вони з радістю готові простягнути свою руку допомоги. Візки, палиці, милиці та інші не надто оптимістичні, але такі життєвонеобхідні засоби реабілітації також можна безкоштовно отримати в тимчасове користування у Центрі надання соціальних послуг.

Ну і наостанок хочеться згадати мабуть найсуперечливішу категорію наших підопічних – сім’ї, що опинилися в складних життєвих ситуаціях. Зачасту це досить молоді, здорові фізично та працездатні громадяни, що втратили орієнтир в цьому житті. І по законам жанру всі вони мають неповноліттіх дітей, яких виховують, якщо так можна сказати, в неналежних умовах. Та спосіб життя цих людей не є приводом відвернутися від них, зневажати та засуджувати їх поведінку. Кожен з нас має право на другий, а інколи і на третій шанс. Звісно не всі сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, однакові. До всіх в Центрі намагаються підібрати індивідуальний підхід.

       Що  зроблено за 2018 рік ?

  1. На базі територіального центру створено комунальну установу  Центр надання соціальних послуг ; розширено коло осіб  які опинились в СЖО и потребують допомоги, крім того клієнтами Центру стали  діти з інвалідністю та їх батьки.
  2. Створено відділення підтримки сімей в СЖО, тепер інтегровані соціальні  послуги мають змогу отримати неблагополучні сім’ї, випускники інтернатних установ , діти сироти ,  учасники АТО та члени їх сімей.
  3. Продовжено роботу  відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю» ,  на сьогодні кожна друга дитина з інвалідністю яка потребує соціальних послуг є клієнтом Центру. З метою запобігання дитячої інвалідності впроваджена послуга раннього втручання та соціальна послуга соціальної профілактики для батьків даної категорії .
  4. У відділенні стаціонарного догляду надається послуга підтриманого проживання для бездомних осіб .
  5. З метою наближення соціально побутових послуг до осіб які їх потребують створено три додаткових робочих місця ( швачка , перукар , соціальний працівник ) у Воскобійницькому  старостаті.
  6.  Проект по облаштуванню дитячого майданчика для дітей з інвалідністю отримав перемогу в конкурсі « Бюджету участі « та сьогодні вже  працює.

 

Мабуть, нам всім хотілося б бачити нашу громаду успішною, без самотніх стареньких, сиріт , осіб з інвалідністю та    та безхатьків. Але це можливо лише в свідомому, прогресивному громадянському суспільстві, до якого нам, нажаль, ще далеко.

Головним завданням Центру надання соціальних послуг на сьогодні є не вирішення проблем замість людей, що опинилися в скруті, а підставлення дружнього плеча для того, щоб людина змогла самостійно подолати свої негаразди і гордо відчувати себе ЛЮДИНОЮ, достойною та рівною з іншими.   

 

Наверх ↑